сторонній

сторонній
-я, -є.
1) Який не є членом даної родини, цього колективу і т. ін.; чужий. || Непричетний до кого-, чого-небудь. || Який прийшов, з'явився і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо. || у знач. ім. сторо́нній, -нього, ч.; сторо́ння, -ньої, ж. Людина, яка не є членом даної родини, цього колективу і т. ін. || у знач. ім. сторо́нній, -нього, ч.; сторо́ння, -ньої, ж. Людина, непричетна до кого-, чого-небудь. || у знач. ім. сторо́нній, -нього, ч.; сторо́ння, -ньої, ж. Людина, яка прийшла, з'явилася і т. ін. з іншого місця, іншої місцевості тощо.
••

Сторо́ннє о́ко — а) погляд чужої людини; б) непричетна до кого-, чого-небудь людина.

2) Чий-небудь інший, не власний.
3) Який не має прямого відношення до чого-небудь; побічний. || Чужорідний, невластивий кому-, чому-небудь. Сторонній предмет в організмі. || у знач. ім. сторо́ннє, -нього, с. Те, що не має прямого відношення до чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "сторонній" в других словарях:

  • сторонність — ності, ж. Абстр. ім. до сторонній …   Український тлумачний словник

  • сторонній — [сторо/н :ій] м. (на) н :ому/ н :ім; ж. н :а; с. н :еи; мн. н :і …   Орфоепічний словник української мови

  • сторонній — (який не є членом якогось колективу, якоїсь родини, не пов язаний спільністю умов життя, праці тощо), чужий, побічний Пор. нетутешній …   Словник синонімів української мови

  • сторонній — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • сторонність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • домішка — и, ж. Те, що додається до чого небудь, змішується з чимось, входить до складу чого небудь. || Додавання, примішування чого небудь. || Сторонні речовини та мікроорганізми, розподілені чи розчинені в середовищі. •• До/мішка в атмосфе/рі розсіяна в… …   Український тлумачний словник

  • збори — ів, мн. 1) Зустріч, зібрання членів якого небудь колективу, організації з метою обговорення або проведення чого небудь. || збірн. Присутні на таких засіданнях і зустрічах. •• Відкри/ті збо/ри зібрання членів якої небудь організації з допуском… …   Український тлумачний словник

  • обчищати — а/ю, а/єш, недок., обчи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Знімати з чого небудь верхній шар, покриття (кору, шкуринку, лушпиння і т. ін.). 2) з чого, на чому. Знімати з поверхні чого небудь різні сторонні нашарування (бруд, грязь і т. ін.). || …   Український тлумачний словник

  • очищати — а/ю, а/єш і рідко очи/щувати, ую, уєш, недок., очи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим. || Звільняти кого , що небудь від різних сторонніх нашарувань. 2) Забирати звідкись усе зайве,… …   Український тлумачний словник

  • прилюдний — а, е. 1) Який відбувається, здійснюється, виявляється у присутності людей. || Який відбувається, здійснюється з допуском сторонніх осіб; відкритий, гласний. || Розрахований на ознайомлення сторонніми особами. || Признач. для публіки. 2) Те саме,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»