сторонність — ності, ж. Абстр. ім. до сторонній … Український тлумачний словник
сторонній — [сторо/н :ій] м. (на) н :ому/ н :ім; ж. н :а; с. н :еи; мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
сторонній — (який не є членом якогось колективу, якоїсь родини, не пов язаний спільністю умов життя, праці тощо), чужий, побічний Пор. нетутешній … Словник синонімів української мови
сторонній — прикметник … Орфографічний словник української мови
сторонність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
домішка — и, ж. Те, що додається до чого небудь, змішується з чимось, входить до складу чого небудь. || Додавання, примішування чого небудь. || Сторонні речовини та мікроорганізми, розподілені чи розчинені в середовищі. •• До/мішка в атмосфе/рі розсіяна в… … Український тлумачний словник
збори — ів, мн. 1) Зустріч, зібрання членів якого небудь колективу, організації з метою обговорення або проведення чого небудь. || збірн. Присутні на таких засіданнях і зустрічах. •• Відкри/ті збо/ри зібрання членів якої небудь організації з допуском… … Український тлумачний словник
обчищати — а/ю, а/єш, недок., обчи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Знімати з чого небудь верхній шар, покриття (кору, шкуринку, лушпиння і т. ін.). 2) з чого, на чому. Знімати з поверхні чого небудь різні сторонні нашарування (бруд, грязь і т. ін.). || … Український тлумачний словник
очищати — а/ю, а/єш і рідко очи/щувати, ую, уєш, недок., очи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим. || Звільняти кого , що небудь від різних сторонніх нашарувань. 2) Забирати звідкись усе зайве,… … Український тлумачний словник
прилюдний — а, е. 1) Який відбувається, здійснюється, виявляється у присутності людей. || Який відбувається, здійснюється з допуском сторонніх осіб; відкритий, гласний. || Розрахований на ознайомлення сторонніми особами. || Признач. для публіки. 2) Те саме,… … Український тлумачний словник
